Практика застосування і потреби у навчанні технологій е-урядування

Для більш чіткого розуміння конкретних кроків, які необхідно здійснити вже сьогодні для прискорення впровадження технологій е-урядування в Україні, необхідно проаналізувати стан речей щодо використання цих технологій органами виконавчої влади та місцевого самоврядування різних організаційно-правових рівнів, навченості і потреб у навчанні технологій е-урядування/інших ІКТ державних службовців і посадових осіб різних категорій/рангів.

Для проведення аналізу практичного стану впровадження е-урядування було вибрано декілька джерел інформації: веб-сайти органів виконавчої влади та місцевого самоврядування різних рівнів; керівники, державні службовці і посадові особи зазначених органів; національні експерти з питань розвитку інформаційного суспільства і, зокрема, е-урядування.

Наявність декількох джерел інформації викликала необхідність застосування трьох методик збору даних.

Перша методика — контент-аналіз веб-сайтів органів виконавчої влади та місцевого самоврядування різного рівня.

Друга методика — анкетування керівників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, які, відповідаючи на запитання анкети, надають узагальнену інформацію про відповідний орган і його службовців; анкетування державних службовців органів виконавчої влади та посадових осіб місцевого самоврядування різних категорій/рангів, які надають інформацію, що стосується їх безпосередньої участі у процесах, пов'язаних із впровадженням ІКТ і, зокрема, технологій е-урядування у повсякденну практику.

Третя методика — експертне опитування методом інтерв'ювання, яке надає можливість сформувати бачення щодо вирішення проблем ефективного впровадження технологій е-урядування у повсякденну практику, взаємодії державних службовців/посадових осіб із громадянами, недержавними громадськими організаціями та бізнес — структурами.

Запропоновані і використані методики збору даних та результати їх аналізу можуть у подальшому лягти в основу системи моніторингу стану е-урядування в Україні, враховуючи, що моніторинг завжди передбачає проведення порівняльного аналізу отриманих даних із даними попереднього «зрізу».

Анкетування державних службовців органів виконавчої влади та посадових осіб органів місцевого самоврядування

Цілі анкетування

Автори дослідження, готуючись до анкетування керівників, державних службовців і посадових осіб органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, поставили перед собою наступні цілі:

  • оцінити стан готовності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування до ефективного застосування технологій е-урядування;
  • з'ясувати реальний стан речей щодо застосування службовцями технологій е-урядування у повсякденній практиці;
  • оцінити потреби державних службовців і посадових осіб у підвищенні їх кваліфікації за напрямами, пов'язаними із впровадженням і використанням технологій е-урядування;
  • розробити обґрунтовані рекомендації для державних службовців вищих рангів, які приймають рішення на державному рівні щодо необхідних першочергових кроків на шляху прискореного впровадження і розвитку е-урядування в Україні.

Для досягнення поставлених цілей анкетування і аналіз отриманих результатів повинні дати відповіді на наступні групи запитань:

Перша група стосується передумов впровадження технологій е-урядування:

  • Який рівень забезпечення засобами інформаційно-комунікаційних технологій в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування?
  • Як багато органів використовує комп'ютерні мережі для внутрішнього і зовнішнього документообігу?
  • Який рівень комп'ютерної компетентності державних службовців і посадових осіб?

Друга група запитань стосується використання в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування різного рівня технологій е-урядування:

  • Як розподіляються органи виконавчої влади та місцевого самоврядування за типами послуг, які надаються бізнесу і громадянам в електронному вигляді?
  • Якого ступіню розвитку зовнішньої електронної взаємодії досягли органи виконавчої влади та місцевого самоврядування на думку їх керівників?

Третя група запитань стосується стану і потреб у підвищенні кваліфікації державних службовців і посадових осіб:

  • Як багато державних службовців та посадових осіб проходять підвищення кваліфікації?
  • Де вони проходять підвищення кваліфікації і які документи при цьому отримують?
  • Які потреби державних службовців і посадових осіб у навчанні за програмами підвищення кваліфікації, зокрема, «е-урядування» та «комп'ютерної компетентності»?

Методика анкетування

Методика анкетування визначається запланованими джерелами отримання інформації, методом її збору, вибіркою даних, структурою анкет, організацією опитування і способом оброблення даних.

Джерела інформації

Джерелами інформації для даної частини дослідження є:

  • керівники органів виконавчої влади (центральних, обласних, міських і районних) та органів місцевого самоврядування (обласних і міських), які надали інформацію про відповідні органи влади та про державних службовців/посадових осіб, які працюють в цих органах;
  • державні службовці і посадові особи тих самих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Метод збору даних

Методом збору даних було визначено вибіркове опитування як найбільш прийнятний з точки зору витрат, а також точності і адекватності отриманих даних. Для опитування відбирались майже всі центральні і обласні органи виконавчої влади, міські м. Київ та м. Севастополь, вибірково випадковим чином — районні органи виконавчої влади; всі обласні і вибірково міські органи місцевого самоврядування.

Районні, селищні і сільські органи місцевого самоврядування не були внесені до списку респондентів, так як аналіз свідчить про відсутність веб-сайтів в органах місцевого самоврядування цього рівня. А це означає недоцільність проводити на даному етапі анкетування цих органів в контексті дослідження практики впровадження технологій е-урядування.

В кожному з обраних органів в опитуванні взяли участь майже всі службовці, а в органах з великою кількістю працівників, в основному, — 50-100 службовців. В окремих випадках кількість опитуваних державних службовців становила декілька сотень осіб.

Інструментом збору даних слугувала анкета в паперовій та електронній формі. Отримані результати опитування розповсюджуються (екстраполюються) на всю генеральну сукупність дослідження, так як вибірка адекватно представляє характеристики цієї сукупності. Генеральною сукупністю у даному дослідженні є органи виконавчої влади і державні службовці, які в них працюють, органи місцевого самоврядування і посадові особи, які в них працюють.

Використаний метод збору даних відноситься до кількісних, тобто в результаті проведення дослідження отримані кількісні дані про ті чи інші показники цільової аудиторії.

Вибірка

В даному дослідженні використовується «кластирезована випадкова» вибірка. Принцип випадковості забезпечує кожному елементу генеральної сукупності рівну вірогідність попадання у вибірку. При достатньо значному обсязі вибірки можна вважати, що випадково відібрані органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, а також службовці відібраних органів будуть адекватно представляти властивості всієї генеральної сукупності. Кластеризація полягає в тому, що випадкова вибірка формується окремо в рамках органів відповідного типу (виконавчої влади або місцевого самоврядування) та організаційно-правового рівня (центральні, обласні тощо).

Визначити оптимальний обсяг вибірки, виходячи із стандартних статистичних формул і процедур, в даному випадку неможливо тому, що недостатньо визначений характер розподілу генеральної сукупності та його параметри. В нашому випадку використання будь-якого формального метода визначення обсягу вибірки буде мати псевдонауковий характер, і результати не будуть адекватними.

Саме тому обсяг вибірки формувався, виходячи із наступного:

  • в кожний кластер повинна потрапити статистично вагома кількість органів (5 — 8) (виняток складають міські державні адміністрації, яких є тільки дві);
  • в кожному органі проводиться анкетування максимально можливої кількості службовців.

В нашому випадку досліджуються:

  • два типи органів — виконавчої влади та місцевого самоврядування;
  • чотири рівня органів виконавчої влади та два рівня органів місцевого самоврядування;
  • 24 області, Автономна республіка Крим, м. Київ, м. Севастополь.

В результаті формування вибірки був підготовлений список розсилки, за адресами якого були надіслані анкети: до 99 органів виконавчої влади та до 192 органів місцевого самоврядування.

Зазвичай, кількість анкет, що повертаються, практично за всіма методиками, основаними на їх розсилці, складає 2 — 5%. Але автори дослідження розраховували на збільшення кількості заповнених анкет шляхом використання наступних ефективних методів стимуляції респондентів:

  • Був підготовлений і підписаний лист від Міністра Кабінету Міністрів до керівників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування з проханням активно взяти участь в анкетуванні. Цей лист додавався як супроводжувальний до пакету анкет, який надсилався за кожною адресою списку розсилки.
  • В анкеті була вказана одна з цілей анкетування — встановлення та подальше забезпечення потреб службовців у навчанні за напрямами технологій е-урядування, комп'ютерної та загальної компетентності у зручній для них формі.

Результати збору даних підтвердили ефективність задіяних методів стимуляції державних службовців та посадових осіб: замість 10000 розісланих анкет було одержано 12153 анкет у паперовому вигляді; 1569 електронною поштою та 645 на веб-сайті (всього — 14367).

Особливе місце у процесі анкетування займає Автономна Республіка Крим. Міністр Ради Міністрів АРК разом з анкетами надіслав свій лист до керівників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування з проханням заповнити анкети всіх державних службовців і посадових осіб.

Це дало можливість отримати від державних службовців і посадових осіб Автономної Республіки Крим біля 3000 заповнених анкет.

Побудова анкет

Для проведення опитування було розроблено два типи анкет:

• Анкета 1 «Інформація про орган влади (установу)»

• Анкета 2 «Службовець»

Анкета 1 побудована таким чином, що містить як відкриті, так закриті запитання. Наприклад, відкрите запитання — «Назва органу влади______________»;

закрите запитання — «Чи надає орган влади консультації в електронному вигляді: __-так __-ні». Анкета 2 містить тільки закриті запитання.

Анкети призначені для самостійного заповнення кожним респондентом: Анкета 1 — керівником (або уповноваженою ним особою) органу виконавчої влади або місцевого самоврядування; Анкета 2 — державним службовцем органу виконавчої влади або посадовою особою органу місцевого самоврядування.

При розробленні анкет закладалась можливість перехресної перевірки отриманих даних як за даними одного типу анкет, так і за даними обох типів.

З метою спрощення і зниження трудомісткості процедур заповнення і автоматизованої обробки анкет було вирішено всі запитання кожної анкети розмістити на одній сторінці (формат А4). На звороті міститься інструкція щодо заповнення анкети та довідкова інформація, яка потрібна для відповіді на запитання про типи електронних послуг.

Структура Анкети 1

Анкета 1 «Інформація про орган влади (установу)» складається із трьох блоків:

(А) Інформація про орган влади

(В) Технології е-урядування

(С) Потреби у навчанні

Для формування запитань блоку (В) були використані індикатори «електронного урядування», які застосовуються в Європейському Союзі:

Базові електронні послуги для громадян:

  • — декларування податку на прибуток;
  • — пошук роботи через служби зайнятості;
  • — оформлення соціальної допомоги (допомоги з безробіття і на дитину, відшкодування витрат на медичні послуги, оплату навчання);
  • — оформлення персональних документів (паспорт, посвідчення водія);
  • — реєстрація автомобіля;
  • — подача заяв на будівництво;
  • — інформування поліції (наприклад, у разі крадіжки);
  • — користування публічними бібліотеками (доступність каталогів, пошукові засоби);
  • — оформлення свідоцтв (про народження, шлюб) — запит і надання;
  • — подача заяв на вступ в навчальні заклади;
  • — інформування про зміну місця проживання;
  • — послуги, пов'язані з медициною (інтерактивні консультації, доступність медичних послуг в різних установах, заявки на лікування в конкретному госпіталі та ін.).

Базові електронні послуги для бізнесу:

  • — оформлення соціальних відрахувань на службовців;
  • — декларування корпоративних податків;
  • — оформлення податку на додану вартість (декларування, повідомлення);
  • — реєстрація нової компанії;
  • — подача статистичної звітності;
  • — митне декларування;
  • — отримання дозволів, пов'язаних з охороною навколишнього середовища;
  • — функціонування системи державних закупівель.

Більшість цих індикаторів була сформована у три групи електронних послуг, які надаються органами виконавчої влади/місцевого самоврядування бізнесу і у чотири групи — громадянам.

Розподіл електронних послуг за групами, який був запропонований респондентам, представлений в таблицях 1, 2.

Таблиця 1

Групи послуг

Електронні послуги для бізнесу

Податки та внески 

  • • Соціальні внески для найманих працівників
  • • Податок на прибуток: декларування, повідомлення
  • • ПДВ: декларування, повідомлення
  • • Подача даних до статистичних служб
  • • Митні декларації

Реєстраційні послуги

  • • Реєстрація нового підприємства, підприємця

Дозволи та ліцензії

  • • Дозволи та ліцензії на діяльність

 

Таблиця 2

Групи послуг

Електронні послуги для громадян

Податки та внески

  • • Оподаткування доходів: декларування, повідомлення про суму оподаткування
  • • Внески в фонди соціального забезпечення

Реєстраційні послуги

  • • Особисті документи (паспорт та посвідчення водія)
  • • Реєстрація автомобілів (нових, уживаних та ввезених)
  • • Сертифікати (народження, шлюб): запит та видача
  • • Повідомлення про переїзд (зміну адреси)

Соціальні послуги

  • • Послуги служб зайнятості з працевлаштування
  • • Взаємодія щодо комунального обслуговування
  • • Послуги з охорони здоров'я, освіти тощо

Дозволи та ліцензії

  • • Заява на дозвіл, ліцензію

Запитання блоку (С) формувались, виходячи з необхідності з'ясувати, як керівництво того чи іншого органу виконавчої влади (місцевого самоврядування) оцінює необхідність у підвищенні кваліфікації своїх службовців щодо володіння технологіями е-урядування, а паралельно (чи до цього) — щодо володіння комп'ютерними технологіями. Для порівняння введено запитання щодо необхідності підвищення рівня фахової компетентності службовців.

Роз'яснення щодо заповнення блоку (В) наведені в Інструкції, яка міститься на звороті Анкети 1.

В запитанні «Бажана форма навчання службовців» пропонуються три форми навчання: дистанційна, очна і дистанційно-очна. При цьому під дистанційним навчанням розуміється навчання через комунікаційну мережу (Інтернет, корпоративну або локальну) на робочому місці без відриву від служби, що передбачає засвоєння матеріалу і набуття необхідних навичок у зручному режимі і темпі. Крім того, дистанційна форма навчання забезпечує: проведення on-line семінарів і дискусій; автоматизоване комп'ютерно-мережне тестування службовців. Дистанційно-очне навчання передбачає на початку занять очні семінари/тренінги, після яких службовець навчатиметься і тестуватиметься у дистанційному режимі.

Структура Анкети 2

Анкета 2 «Службовець» складається із трьох блоків:

(А) Персональні дані

(В) Технології е-урядування

(С) Навчання

Анкета 2 є анонімною і не містить в блоці (А) графу — прізвище (ім'я).

Запитання блоку (В) сформульовані у такому вигляді, щоб можна було зрозуміти реальну картину щодо використання службовцями технологій е-урядування і розуміння ними, що собою представляють ці технології.

Відповіді на запитання блоку (С) мають надати інформацію про реальний стан із підвищенням кваліфікації службовців і їх баченням щодо потреб у навчанні за напрямами е-урядування та комп'ютерних технологій (у порівнянні із фаховою компетентністю), а також бажаної форми навчання.

Організаційні аспекти опитування

У відібрані органи виконавчої влади та місцевого самоврядування за списком розсилки були поштою відправлені наступні комплекти:

  • супроводжувальний лист Міністра Кабінету Міністрів;
  • одна Анкета 1 «Інформація про орган влади (установу)»;
  • від 10 до 50 Анкет 2 «Службовець»;
  • один конверт (формат А4) із зворотною адресою.

Кожному керівникові органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, які взяли участь у опитуванні, було запропоновано заповнити Анкету 1 в одному екземплярі та Анкету 2 у кількості надісланих їм анкет. Ця кількість складала від 10 до 50 анкет в залежності від орієнтовної кількості службовців. Тим органам, де кількість службовців перевищувала 50 осіб, було надано право копіювати анкети і збільшити кількість опитуваних службовців.

Цією можливістю скористались органи із великою кількістю службовців, самостійно розповсюдживши Анкети 2. З одного боку, це збільшило кількість отриманих даних, а з іншого — ускладнило їх автоматизоване оброблення (багато копій анкет відрізнялись за розміром). Деякі копійовані анкети не мали інструкції щодо їх заповнення, а це призвело до того, що багато анкет не містять відповіді на запитання блоку (В).

Респондентам, крім заповнення анкет у паперовому вигляді, була запропонована альтернативна можливість відповісти на запитання у електронній формі — в текстовому редакторі із відправленням електронною поштою та в режимі on-line на веб-сайті дослідження.

В результаті всіх заходів щодо опитування респондентів отримано: у паперовому вигляді -12161 (268 — Анкета 1; 11893 — Анкета 2); електронною поштою — 1569; на веб-сайті — 645 анкет. З них 1200 анкет (у паперовому вигляді) виявились не придатними для автоматизованого оброблення. Всі анкети, заповнені в електронному вигляді (2214), прийняті для автоматизованого оброблення.

Узагальнені дані щодо кількості відправлених і прийнятих до автоматизованого оброблення анкет наведені: за областями — таблиця 3; за типами та рівнями органів — таблиця 4.

Таблиця 3

Область

Кількість органів- респондентів у списку розсилки Кількість органів, що надіслали анкети Кількість Анкет 1, придатних до автоматизованого оброблення Кількість Анкет 2, придатних до автоматизованого оброблення
АРК* 37 37 16 1526
Вінницька обл. 26 24 23 564
Волинська обл. 18 12 12 292
Дніпропетровська обл. 32 13 12 610
Донецька обл. 8 24 23 1031
Житомирська обл. 8 7 7 204
Закарпатська обл. 17 8 7 204
Запорізька обл. 8 11 10 250
Івано-Франківська обл. 32 2 2 50
м. Київ** 11 25 22 3148
Київська обл. 7 8 7 200
Кіровоградська обл. 17 5 4 114
Луганська обл. 2 14 13 343
Львівська обл. 8 2 2 79
Миколаївська обл. 108 8 7 190
Одеська обл. 8 10 10 210
Полтавська обл. 1 8 7 253
Рівненська обл. 10 7 6 235
м. Севастополь 4 1 1 49
Сумська обл. 10 7 7 154
Тернопільська обл. 4 3 2 151
Харківська обл. 10 9 7 219
Херсонська обл. 5 4 4 95
Хмельницька обл. 9 6 6 133
Черкаська обл. 9 5 5 172
Чернівецька обл. 4 4 3 116
Чернігівська обл. 5 4 4 140
Всього 329 268 229 10732

* — розсилку анкет в АР Крим проводила адміністрація АРК самотійно.

** — з урахуванням всіх органів, що розташовані в м. Київ.

Таблиця 4

Тип та рівень органу Кількість органів-респондентів у листі розсилки Кількість органів, які взяли участь у анкетуванні Кількість Анкет 1 Кількість Анкет 2
Центральні органи виконавчої влади 27 24 20 2739
Обласні органи виконавчої влади 36 32 21 1195
Міські органи виконавчої влади 2 2 2 419
Районні органи виконавчої влади 60 50 41 1500
Обласні ограни місцевого самоврядування 24 16 15 491
Міські органи місцевого самоврядування 180 144 130 4388
Всього 329 268 229 10732

Оброблення анкет

Оброблення отриманих анкет здійснювалось в три етапи:

I етап — вхідний контроль,

II етап — сканування анкет,

III етап — оброблення даних після сканування.

Вхідний контроль

Вхідний контроль отриманих анкет представляє попередній контроль анкет щодо придатності їх для подальшого сканування та аналізу даних. Здійснювався він наступним чином:

• оцінювалась повнота отриманого від органу виконавчої влади /місцевого самоврядування комплекту (наявність супроводжуючого листа, Анкети 1 та Анкети 2);

• оцінювалось співвідношення чисельності службовців в органі виконавчої влади/місцевого самоврядування, зазначеної в Анкеті 1, з кількістю надісланих Анкет 2;

• здійснювався візуальний контроль анкет — якість і повнота заповнення, чи різними людьми заповнювались Анкети 2;

• оцінювалась коректність даних, отриманих в електронному вигляді.

Анкети, в яких було порушено логіку відповіді, не було необхідного обсягу інформації або інформація була викривлена, відбраковувались і не передавались до сканування.

Сканування анкет

Сканування анкет здійснювалось за допомогою програми ScanedAll.

Всі анкети розподілялись на пакети по 500 штук. В кожний пакет збирались анкети, отримані від респондентів у порядку їх надходження: супроводжувальний лист, Анкета 1, всі Анкети 2. Попередньо на Анкеті 1, на першій і останній (від одного органу влади) Анкеті 2 ставився однаковий номер, під яким орган був занесений в список розсилки. В подальшому це дало можливість правильно співставити дані Анкети 1 та Анкет 2. Сканером розпізнавались тільки інформаційні поля закритих відповідей. Поля з відкритими відповідями не розпізнавались, їх аналіз проводився в «ручному» режимі.

Оброблення даних після сканування

Після сканування всі анкети в оцифрованому вигляді аналізувались операторами (візуально), при цьому виправлялись помилки сканування. Особлива увага приділялась правкам чисельних даних.

Всі оцифровані дані статистично оброблялись програмами SPSS та Excel. Після оброблення будувались таблиці, діаграми і графіки, для чого виділялись різні групи даних методом групування і аналізу відмінностей, будувались «горизонтальні» і «вертикальні» моделі. «Горизонтальні» моделі відображають ситуацію щодо органів одного рівня, «вертикальні» моделі — щодо однієї області.

Результати анкетування державних службовців і посадових осіб

Результати оброблення даних, отриманих під час дослідження — анкетування керівників (або їх уповноважених осіб) і державних службовців/посадових осіб органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, наведені у вигляді двох блоків діаграм і графіків: 1) блок, який стосується результатів оброблення Анкет 1; 2) блок результатів оброблення Анкет 2.

Більшість наведених малюнків розділена на дві частини: ліва відповідає даним щодо органів виконавчої влади; права — органів місцевого самоврядування. Для спрощення нумерації на всіх малюнках, не залежно від того, діаграми на них чи графіки, зроблено напис «Діаграми», який відноситься до обох частин малюнку.

Методики анкетування, оброблення і аналізу даних дозволили отримати деякі загальні характеристики тих державних службовців і посадових осіб, які взяли участь у анкетуванні, та досягти цілей, поставлених на початку дослідження, знайшовши відповіді на сформульовані запитання.

Частина запитань, на які отримано не зовсім переконливі відповіді, або лише у якісному, а не кількісному вигляді, потребують подальшого доопрацювання — більш детального аналізу вже отриманих даних та проведення додаткових дослідницьких заходів.

Загальні характеристики державних службовців і посадових осіб, які взяли участь у анкетуванні.

Результати аналізу даних 12946 анкет, заповнених службовцями, які були визнані придатними для оброблення (а це складає 36% від всієї кількості службовців, які працюють в органах-респондентах), показали, що в анкетуванні взяли участь службовці віком, в основному, до 55 років, із них ~ 65% — жінки (35% — чоловіки), ~ 90% мають повну вищу освіту, категорії посад, які вони обіймають, — від 3-ої до 7-ої, ранги — від 7 до 15, зі стажем державної служби, в основному, меншим 10 років.

Спочатку відповімо на запитання першої групи, які стосуються передумов впровадження технологій е-урядування.

Які потреби державних службовців і посадових осіб у навчанні за програмами підвищення кваліфікації, зокрема, «е-урядування» та «комп'ютерна компетентність»?

Загальні потреби у підвищенні кваліфікації державних службовців і посадових осіб визначаються необхідністю оновлення знань і вмінь в сфері інформаційно-комунікаційних технологій, технологій е-урядування, деяких напрямах фахової компетентності (наприклад, пов'язаних із законодавством) не рідше, ніж раз на три роки, інших фахових знань — не рідше, ніж раз на п'ять років. Таким чином, протягом кожного року повинні підвищувати свою кваліфікацію 20-30% будь-якого органу виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Як показують дані діаграм 26, кількість службовців, які підвищують свою кваліфікацію, складає 6-8% (на рік). Це означає, що органи виконавчої влади та місцевого самоврядування повинні суттєво збільшити кількість працівників, що підвищують кваліфікацію.

На думку керівників органів, кількість таких службовців, які мають проходити підвищення кваліфікації за всіма напрямами, повинна складати на рік 31-25% за даними центральних і обласних органів виконавчої влади і 31-61% — за даними інших органів.

З'ясуємо, яке місце у потребах щодо підвищення кваліфікації службовців займають технології е-урядування і комп'ютерна компетентність. З точки зору керівників органів технологій е-урядування необхідно навчати 15-26% всіх службовців, які мають підвищувати свою кваліфікацію, комп'ютерної компетентності — значно більше — 35-58%. За даними самих службовців кількість тих, хто прагне навчатись технологій е-урядування складає 19-30% (трохи більше, ніж цього хочуть керівники), комп'ютерної компетентності 36-50%, майже, стільки, цього хочуть керівники.

Орієнтовна оцінка кількості державних службовців (на рік), які потребують навчання технологій е-урядування і комп'ютерної компетентності, наведена в таблиці 5.

Таблиця 5

Органи Загальна кількість службовців Орієнтовна кількість службовців, які мають підвищувати кваліфікацію за всіма напрямами (на рік) Орієнтовна кількість службовців, які мають підвищувати свою кваліфікацію за напрямами ІКТ (на рік)
за програмою "е-рядування" за програмою "Комп'ютерна компетентність"
Органи та установи, що забезпечують здійснення повноважень Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України 4401 900 225 450
Центральні органи влади та їх терито- ріальні органи 151419 40000 10000 20000
Місцеві державні адміністрації (обласні, Київська та Севастпольська, міські, районні держадміністрації) 70226 18000 4500 9000
Органи судової влади і прокуратури 22837 4500 900 1500
Державні службовці в системі МО, МВС, СБУ, Адміністрації Державної прикордонної служби 10575 2000 400 700
Органи місцевого самоврядування 95641 31900 80000 16000
Всього 355099 97300 24025 47650

Із даних таблиці видно що річна потреба у навчанні складає орієнтовно 24000 службовців за програмою«е-урядування» та 48000 — за програмою «Комп'ютерна компетентність».

Яку форму навчання обирають для службовців їх керівники та вони самі?

Дані, які стосуються вибору форми навчання службовців за програмами підвищення кваліфікації, наведені у вигляді діаграм 12 та 30. Анкетування показало, що керівники органів всіх рівнів бажають, щоб одні і ті ж самі працівники навчались за різними формами. Так, керівники органів вважають, що 40-60% службовців мають підвищувати кваліфікацію, навчаючись за дистанційною формою, 50-76% — за дистанційно-очною формою, 33-62% — за очною формою.

Самі службовці оцінюють для себе привабливість тієї, чи іншої форми навчання за програмами підвищення кваліфікації наступним чином: за дистанційну форму «виступають» 21-39% службовців; за дистанційно-очну форму — 27-33%, за очну форму — 32-53%.

Тобто, 50-68% службовців обирають ті форми навчання, які базуються на технологіях дистанційного навчання — навчання у зручний час, у зручному місці.

Із наведених даних видно, що більшість керівників органів також віддають перевагу використанню дистанційної та дистанційно-очної форм навчання. Це зрозуміло, адже вони заінтересовані у навчанні своїх працівників без відриву від служби.

Наведена вдносна кількість службовців, що підвищували свою кваліфікацію. Наприклад, 25% службовців районних органів виконавчої влади за останні 3 роки підвищували кваліфікацію. За 100% прийнята кількість службовців, що відповіли на Анкету 2.

Показана відносна кількість службовців, які підвищували свою кваліфікацію у відповідному місці. Наприклад, 7% службовців районних органів виконавчої влади за останні 3 роки підвищували кваліфікацію в ІТ центрі. За 100% прийнята кількість службовців, що відповіли на Анкету 2 та заповнили відповідне поле.

Показана кількість службовців, які отримали відповідні документи після підвищення кваліфікації. Наприклад, 78% службовців районних органів виконавчої влади отримали свідоцтво про підвищення кваліфікації. За 100% прийнята кількість службовців, що відповіли на Анкету 2 та заповнили відповідне поле.

Наведено розподіл «голосів» за напрями підвищення кваліфікації. Наприклад, 50% службовців районних органів виконавчої влади бажають навчатись за напрямом «комп'ютерна компетентність». За 100% прийнята сумарна кількість «голосів» за всі напрями підвищення кваліфікації.

Наведено розподіл «голосів» за напрями підвищення кваліфікації. Наприклад, 39% службовців районних органів виконавчої влади бажають навчатись за дистанційною формою. За 100% прийнята сумарна кількість «голосів» за всі форми підвищення кваліфікації.

 

perverse.sex
Hide|Show